На сайте вы найдете полезную и интересную информацию о городе Киев, большой выбор ресторанов, музеев, новостроек и интересных мест где провести вечерний отдых. Гости и жители столицы смогут узнать много необычного о Киеве и посетить лучшие достопримечательности.

Велике будівництво прискориться: в Україні хочуть скасувати видачу дозволів на ремонт доріг

Велике будівництво прискориться: в Україні хочуть скасувати видачу дозволів на ремонт доріг

У Раді хочуть спростити узгодження ремонту доріг для будкомпаній: є ризик зловживань?

Депутати вирішили ліквідувати бюрократичну перешкода до виконання плану ремонту понад 6 тис. км автодоріг в 2020 році. Таким законодавці вважають необхідність отримувати дозвіл на проведення капітального ремонту і реконструкції доріг з середніми і значними класами наслідків для суспільства від Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) та мерій перед їх початком – процедура у ряді випадків займає у компаній до півтора місяців, які могли б бути витрачені безпосередньо на будівництво.

Зеленський пообіцяв знайти $3 млрд на мости по всій Україні

Парламентарії пропонують дати можливість компаніям обходитися одним повідомленням про початок робіт, так як контроль за відповідністю проектної документації, державним нормам і її експертиза проводиться і без узгодження з ДАБІ.

Опитані UBR.ua члени профтовариства підтримують новацію, однак у Головному науково-експертному управлінні ВР (ГНЕУ), який оцінював проект закону ще в лютому, все ж побачили певні ризики, які розробникам пропонується врахувати і виправити до другого читання. Зокрема, експерти ВР не впевнені, що без технічного узгодження проектів з ДАБІ та архітектурного з меріями проведення робіт не буде ставити під загрозу життя і здоров’я громадян, а також збереження культурної спадщини.

Результат – швидше будівництво, менше корупції

Законопроект №2680, схвалений парламентаріями в першому читанні 19 травня, прибирає необхідність для будкомпаній отримувати дозволи на початок капітального ремонту і реконструкції доріг з середнім (СС2) і високим класом (СС3) наслідків. Будроботи можна буде розпочати вже після попередження.

Передбачений і раніше для робіт з незначними класами наслідків, повідомний режим буде поширюватися на всі ремонтні роботи – від місцевого до загальнонаціонального значення, в тому числі і ті, які мають значний вплив на навколишнє середовище.

З юриста в будівельники. Чи відповідає програма «500 тис. робочих місць» запитам шукачів

Також проекти робіт, які проводяться в історичних центрах міст та на площах загальноміського значення, у разі прийняття новації не будуть мати потребу в схваленні головними архітекторами міст і районів. Даний етап держконтролю законодавці вважають зайвим з урахуванням того, що всі роботи повинні проектуватися в рамках діючих містобудівних норм.

Законодавці переконані, що ліквідація відповідних вимог не тільки прискорить будівництво, але і не призведе до зниження його якості, – що особливо важливо у випадку з об’єктами класів СС2 і СС3, – розтраті держкоштів та іншим зловживанням. Як пояснювала один із співавторів законопроекту Олена Шуляк, повідомлення про початок будівництва в будь-якому випадку надається тільки після розробки всієї необхідної проектної документації, до якої обов’язково має додаватися позитивний висновок незалежної експертизи.

«Без цих двох документів ніякого повідомлення і, відповідно, ніякого капітального ремонту відбуватися не буде», – наголосила вона під час засідання Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування 19 лютого.

Більш того, прибравши обов’язкову видачу дозволів ДАБІ, будівельної галузі вдасться позбутися корупційного чинника. Олена Шуляк прогнозує, що прийняття законопроекту «дозволить заощадити в бюджеті не менше 20% засобів, які, по суті, просто передавалися у кишені корупціонерів».

Зловживання – не в приватному бізнесі

Фахівці головного експертного управління ВР все ж не повною мірою погодилися з аргументами законотворців: як зазначається у висновку ГНЕУ, самі вимоги до будівельних робіт встановлюються у залежності від класу наслідків об’єкта», який планується будувати. Надання спрощено-повідомного режиму для робіт будь-якого класу наслідків таким чином порушує логіку побудови закону як системного законодавчого акта.

Депутати придумали, як поліпшити дороги в Україні

Втім, ризиків у разі скасування зазначених зобов’язань не побачили і опитані UBR.ua експерти. Володимир Наумов, голова Всеукраїнського центру реформ транспортної інфраструктури (ВЦРТИ) зазначив, що на якість доріг узгодження проектної документації з ДАБІ, – або скасування цієї вимоги, не вплине з кількох причин.

З одного боку, зазначає експерт, приватний замовники і підрядники розробляють проектну документацію строго слідуючи встановленим нормам державних стандартів: «Приватний бізнес звертається до високопрофесійним фахівцям, які не допустять, щоб що-то в проекті було зроблено неправильно, а побудований об’єкт не відслужив покладений йому термін».

«По-друге, як під час будівництва, так і після завершення у повному обсязі здійснюється контроль якості та виконання робіт. У випадку поява дефектів до завершення гарантійного терміну, підприємство, яке проводило ремонт або реконструкцію зобов’язане за свій рахунок усунути їх», – розповів Наумов.

Між тим, контроль ведеться і під час самих робіт. Наприклад, у структурі Укравтодору існує окрема організація (ДП «Науково-технічний центр» Дорожній контроль якості»), яка перевіряє якість дорожнього матеріалу, забираючи пробу асфальту, перевіряючи його глибину і проводячи інші необхідні заміри.

Приїхали заробітчани можуть обрушити будівельний ринок. Ремонти різко дешевшають

Безпосередньо в договорах, додає аргументації Наумов, завжди підписана відповідальність замовника і генерального підрядника за неякісний ремонт або невиконання якості ремонту в повному обсязі. Варто відзначити, що ініціатива депутатів передбачає встановити відповідальність підрядника і замовника також на законодавчому рівні.

На думку глави ВЦРТИ, основна причина неякісного будівництва – корупція, що зустрічається найчастіше у роботі державних будівельних компаній.

«Коли хочуть «здешевити» той чи інший тендер, коли хочеться поділити відкат, беруть, наприклад, не 5 см чорнового асфальту, а 4,5 див. На обсязі це вже великі гроші. Можна покласти менше щебеню або зробити на 1,5-2 см вже дорогу, довжиною 150 км. Від якості підготовки техдокументов це не залежить. Бізнес, при цьому, за своїми грошима стежить чітко і навіть іноді наймає окрему компанію для перевірки та контролю робіт. Теж саме, звичайно, відбувається в Укравтодорі – але кінцевий акт часто підписується незважаючи на «нюанси», – упевнений Наумов. Він, втім, також зазначив, що скасування зобов’язань по видачі дозволів від ДАБІ навряд чи призведе до суттєвого виправлення ситуацію.

«Хто працював «на відкатах», той і далі буде заносити їх. Подолати корупцію можна тільки через невідворотність покарання. У нас же з корупціонерами спортивна риболовля – зловили і відпустили. Якщо одна з трьох гілок влади буде давати збій і надалі, то ефекту від реформи не буде», – констатує Володимир Наумов.

Ризик для культурної спадщини

Разом з тим, фахівці ГНЕУ побачив передумови для ризику збереження архітектурної спадщини після зняття зобов’язань узгодження проектів з головним архітекторам населених пунктів. Автори законопроекту зазначають, що дана вимога зберігається в законі «Про архітектурну діяльність», незважаючи на суперечить і прописану в цьому ж законі норму статті 7, згідно з якою проектна документація на будівництво об’єктів, розроблена відповідно до містобудівними умовами і обмеженнями забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними держорганами.

Сезон дорожніх робіт: Укравтодор звернувся до підрядників

Назвавши нинішній порядок початку ремонтних робіт забюрократизованим, а законопроект, що його змінює, позитивним і, з урахуванням висновків комітетів, необхідним для будівельної галузі, у Всеукраїнській дорожньої асоціації (ДДА) погодилися і з висновком ГНЕУ, вказавши UBR.ua на неправильність виключення з правила за погодженням проектів з головними архітекторами: це, помітили в ДДА, може призвести до порушення вимог щодо державної охорони культурної спадщини в Україні.

Олена Шуляк зі свого боку опротестовує цю думку, вказуючи, що виправлення положення даного закону, з огляду на згаданій вище його 7-ої статті, є суто технічною правкою, а звільнення проектів від будь-яких погоджень відповідає принципу верховенства права, оскільки усуває непередбачуваність регулювання, яка часто призводить до необхідності витрачати зайві кошти на доопрацювання проектів.

«Саме передбачуваність попереджає конфлікти, адже органи влади, забудовники, громадяни і громадські активісти знають заздалегідь умови майбутнього будівництва і, що важливо, для всіх ці умови однакові і не передбачають «ручного управління» під конкретних осіб», – у свою чергу зазначила Олена Шуляк в прес-релізі за результатами законопроекту, наданого UBR.ua.

У той же час підміна загальних правил на те саме «ручне управління», що проводиться через рішення головних архітекторів, вважає Олена Шуляк, створює додаткове підгрунтя для корупції.

«Надання права бюрократичного одноосібного втручання архітектором з невизначеною процедурі у вже підготовлений за наданими органами влади правилами проект тільки посилить корупційні ризики, і ніяк не гарантує збереження культурної спадщини. Прикладів тому ми маємо сьогодні досить», – висловила свою точку зору Шуляк.

 

Источник